Тема: Мольєр – майстер класицистичної комедії.

Завдання 1. Знайомство з життєвою та творчою долею Мольєра.

Опрацювати по підручнику с 256-258

Переглянути відео за посиланням

1. фільм про Мольєра https://www.youtube.com/watch?v=zMbipjjSYbg

2.відео урок https://www.youtube.com/watch?v=-S6X6rVAgEw&feature=emb_logo

3.дотаткові матеріали http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/8_klas/zhan_batist_moler_dopomoga_uchnju/17-1-0-498

Завдання 2

Скласти анкету письменника

1.ПІП

2.Дата і місце народження.

3.Національність.

4.Родина.

5.Псевдонім.

6. Навчання.

7.Захоплення.

8. Творчість.

9. Дата смерті.

Завдання 3

Прочитати комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Відповіді відсилати на пошту olena.talashko@ukr.net 

Тема: Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення.

Завдання1. Історія створення комедії.

Опрацювати по підручнику с 259-260

Переглянути відео за посиланням

https://youtu.be/stN9O3i7Av8

Завдання 2.

Тематика і проблематика твору.

Тема п’єси «Міщанин -шляхтич» - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм та висміювання людських і соціальних вад. Дотичні теми - зображення любовних колізій міжЛюсільта Клеонтом, Нікольта Ков’єлем, Дорантом та Доріменою; зображення шахрайств учителів та кравця.

Сюжетна лінія та її композиційне втілення у творі

Дія перша - експозиція. В будинку пана Журдена зібралися найняті ним учителі музики і танців, які мають навчити його аристократичних манер. Учителі всіляко вихваляють Журдена, сподіваючись отримати від нього велику винагороду.

Дія друга - зав’язка. Журден домовляється з учителями про підготовку балетної вистави до гостини маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з учителем філософії в його дім приходить кравець-шах- рай та відбувається «ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це «останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх винагороджує.

Дія третя - розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які критично ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист Дорант, користуючись небез- коштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина

Журдена прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет, головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант.

Дія четверта - кульмінація. Під час обіду Журден залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб’язності та виганяє гостей. З’являється переодягнений Ков’єль і розповідає Журдену, що в його доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в «мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.

Дія п’ята - розв’язка. На сцені один за одним з’являються усі головні персонажі п’єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по-своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь пов’язує своє життя з Ков’єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не знайдеш!» - так у кінці п’єси характеризує Журдена Ков’єль. Комедія закінчується яскравим балетом.

Особливості жанру й композиції п’єси «Міщанин-шляхтич»

«Міщанин-шляхтич» - взірець «високої комедії» Мольєра. Твір поєднав у собі ознаки комедії обставин та комедії характерів: згідно з правилами комедії характерів у ній поставлено завдання розкрити морально-психологічний стан героя, а відповідно до комедії звичаїв були висміяні традиції, уподобання певних соціальних прошарків, передовсім буржуа та аристократів.

За змістом «Міщанин-шляхтич» є взірцем соціально-побутової комедії, в якій розкриваються норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак у творі наявні й елементи соціально-психологічної та любовної комедії, що обумовило її успіх у глядача.

За правилами класицизму комедія має п’ять дій. Композиція п’єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору). Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою.

За формою «Міщанин-шляхтич» - це комедія-балет. Мольєр ввів у п’єсу численні пісні, танці, музичні інтермедії, балет, завдяки чому здійснив розширення характеристик персонажів, увиразнивши ті чи ті риси їх вдачі, створивши необхідний емоційний колорит та пародіюючи тематику й стиль тогочасної салонної літератури. Жанр, створений видатним драматургом для придворних розваг, наповнився викривальним змістом.

Завдання 3.

Знайдіть у комедії «Міщанин-шляхтич» риси класицистичної комедії. (письмово)

Завдання 4.

Прочитати  1-3 дію комедії «Міщанин-шляхтич».