Повноцінними є тільки ті

знання, які дитина здобула

власною активністю.

Йоганн Песталоцці

Тема: Формування предметних компетентностей учнів засобами інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури

Мета: Cтворення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес; залучення дітей до систематичної творчої, пошукової, експериментальної роботи; виховання активної, компетентної, креативної особистості, яка вміє бачити і вирішувати нестандартні проблеми.

Завдання: Не просто дати учням базовий рівень знань, а створити комфортні умови навчання, при яких учні відчували би свою успішність, свою інтелектуальну досконалість:

створення комфортних умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання;

формування самоосвітніх компетентностей учнів;

розвиток комунікативно-діяльнісної компетентності;

формування в учнів творчого та критичного мислення;

розвиток пізнавальних можливостей;

формування навичок використання засвоєних знань для практичного життя як професійного, так і громадського.

Актуальність проблеми

Людство вступає у час постійних змін. Здатність сприймати зміни і творити їх — це найважливіша характеристика життя людини в XXI столітті. І звідси постають нові завдання перед освітою. Освіта має набути інноваційного характеру. Головне завдання школи сьогодні полягає не в тому, щоб адаптувати дитину до суспільних негараздів і навчити її почуватися комфортно серед злиднів, беззаконня, бездуховності. Ні, наше завдання в тому, щоб дитина зрозуміла та осмислила своє життя, навчилася самостійно вирішувати як щоденні життєві завдання, так і складні проблеми, тобто стала життєво компетентною, життєстійкою, життєздатною. Тільки тоді вона зможе змінити своє життя, боротися з бездуховністю, байдужістю, безвідповідальністю, які руйнують життя окремої людини та суспільства.

Сучасна школа вимагає, щоб на зміну пасивному учню прийшов учень, що володіє умінням самостійно здобувати знання, критично мислити. Відповідно змінюються і вимоги до вчителя, педагог не повинен бути єдиним, основним джерелом знань, а перетворитися на організатора пізнавальної діяльності, координатора, партнера, співавтора, консультанта, за участю якого на уроках і в позакласний час створюються належні умови для розвитку творчої активності, формування духовно-естетичної компетентності, яку розуміємо як здатність розрізняти Добро і Зло, красиве і потворне, розвивати систему власних життєвих цінностей на основі Істини, Добра, Краси.

Завдання вчителя літератури вбачаю в тому, щоб навчити своїх вихованців належно розуміти художній твір, аргументовано його аналізувати і формувати своє ставлення до прочитаного. Тому й намагаюся на уроках світової літератури розкрити глибини літератури як мистецтва слова, насамперед навчати учнів мислити, висловлювати власні думки і їх обстоювати. Навчати розуміти світ і жити в ньому за законами добра, справедливості, любові, толерантності.
На мою думку, щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, тобто навчання має бути таким, де вчитель виступає не як проголошувач істин, а в ролі організатора учнівського колективу, консультанта.
Сучасний урок вимагає переосмислення пріоритету методів, прийомів та видів навчальної діяльності , розширення їхньої методичної палітри. Адже потрібно не просто вивчити, запам’ятати дати, літературні факти, описані події, а проникнути в їхню глибинну суть, збагнути позицію автора, його світоглядні засади. А щоб кожен урок був цікавим для учнів, захоплював їх, на мою думку, без інноваційних технологій не обійтись.

Сутність досвіду

Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального до інформаційного суспільства. Епоха інформації вимагає від людини:

певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин;

уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;

не вузьких знань, а загального підходу до розв’язання завдань;

комунікабельності – уміння працювати злагоджено з іншими і спільно розв’язувати проблеми.

Саме тому необхідно застосувати під час викладання літератури такі інноваційні форми і методи, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, учили критично мислити, відстоювати свою позицію.

Сучасні інноваційні педагогічні технології – активні форми діяльності учнів, які залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

Успішність та ефективність формування компетентностей учнів залежить від форм та методів організації навчально-виховного процесу.

Відтак сутність мого досвіду полягає в тому, що інноваційні технології – це ефективні засоби формування ключових компетентностей учнів на уроках літератури.

Провідні ідеї
Часто у роботі вчителі надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. І, як правило, у результаті такого захоплення, вчитель розчаровується у всіх нововведеннях та продовжує працювати за "старими методами". Вважаю, що сучасний педагог повинен знайти макі форми і методи, які би сприяли створенню комфортних умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання а також формуванню навичок використання засвоєних знань для практичного життя як професійного, так і громадського. У своїй педагогічній практиці використовую інтеграцію окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

• Інтерактивна технологія.

• Ігрова технологія.

• Особистісно зорієнтоване навчання.

• Проблемне навчання.

• Інформаційно-комунікативні технології (ІКТ)

• Технологія критичного мислення.

Шляхи вирішення

Використовуючи на уроках прийоми інтерактивного навчання, активізую навчальну діяльність учнів, стаю організатором учнівського колективу, консультантом. Учні набувають на уроках світової літератури комунікативних умінь і навичок спілкування. Це сприяє підвищенню їхньої мотивації до навчання.

На мою думку, різні прийоми інтерактивного навчання доцільно використовувати на певних етапах уроку. Наприклад:
1. Актуалізація опорних знань.
Найдоцільніше використовувати такі прийоми як «лови помилку», роботу в парах, вікторини, «так – ні». Вони підвищують активність учнів, покращують якість знань школярів з різними здібностями.
2. Перевірка домашнього завдання.
На цьому етапі варто застосовувати групову роботу, роботу в малих групах. Особливо доцільне використання цих форм робіт, коли учні мали випереджувальні завдання, що носили диференційований характер. Також можна пропонувати учням такі прийоми як «мікрофон», «незакінчене речення», анкетування. Визначені прийоми роботи допомагають виховувати взаємоконтроль,співпрацю, товариськість.
3. Мотивація навчальної діяльності.
Прийом «очікуваний результат» дає можливість учням самостійно визначити цілі уроку й свої власні. Це сприяє вихованню самостійності, логічного мислення.
4. Вивчення нового матеріалу.
Найбільш доцільними будуть технології колективного навчання та колективно – групового. Серед них «навчаючись – вчусь», «мозковий штурм», дискусія, метод «Прес», рольова гра. Ці технології підвищують інтерес до навчання, зацікавлюють кожного у справах всіх, розвивають дослідницькі здібності, виховують відповідальність. Саме на цьому етапі можливий ріст кожного учня у відповідності з його навчальними можливостями. Це найпродуктивніший етап уроку.
5. Застосування вивченого
Рівень вивченого учні можуть продемонструвати в прийомах «чарівний стілець», «капелюх», «мікрофон», «гронування». Такі прийоми сприяють виявленню вмінь учнів розглядати одну і ту ж проблему в різних аспектах, створення комфортних умов для розвитку учнів з різними задатками.
6. Підсумки уроку, оцінювання.

Учні вчаться адекватно себе оцінювати, якщо використовують різні види інтерактивних нотаток, зокрема самооцінку та само експертизу. Застосування таких технологій дає реальну картину рівня засвоєного учнем матеріалу, виховує в учнів віру в свої можливості, допомагає розвиткові обдарованої особистості.
7. Домашнє завдання.
В першу чергу завдання мають носити диференційований характер, тому вони повинні ставитися перед певними групами. Крім того, обдаровані діти мають отримати індивідуальні завдання. Важливо дати дітям відчуття власної значущості та успіху.
Важливо з перших хвилин уроку створити атмосферу зацікавленості, що стане запорукою активної та успішної подальшої роботи учнів на уроці.
Перевірка домашнього завдання не повинна бути відтворенням вивченого дома матеріалу. Тому застосовую для контролю такі форми роботи як тести, ігри «Лови помилку», Закінчи речення», «Так – ні» та інші.

Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології критичного мислення:

- «Гронування» - до творчості поетів, письменників, вивчених творів;

- «Вільне письмо». Учні записують свої асоціації та думки щодо прочитаного. Висловлюють свої враження від творчості письменника.

- «Сенкан» - учні складають п’ятирядковий неримований вірш, який складається з одинадцяти слів. Він спонукає учнів до розмірковуванням над темою.

- «Порушена послідовність» - учні відтворюють правильну послідовність подій у творі.

- «Запитання до автора» - учні формулюють запитання та шукають відповіді в тексті (Що автор прагне тут сказати? Чи зрозуміло пояснив це автор? Як автор дав нам знати, що дещо змінилося?)

Щоб викликати зацікавленість художнім твором пропоную учням творчі завдання: «Доповни сюжет», «Лист до героя», «Лист до письменника», «Мої враження від прочитаного твору», «Які життєві уроки я виніс з прочитаного твору», розмова з літературним героєм, підібрати питання до характеристики героя, моделювання сюжетної ситуації, усне словесне малювання. Такі прийоми сприяють розумінню письменницького стилю, специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвитку здібностей до написання творчих робіт різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем.

Велике значення для творчого, пізнавального і розумового розвитку дітей мають ігрові моменти на уроках. Вони зацікавлюють їх, дають змогу виявити себе, продемонструвати свої вміння, перевершити інших, тому у своїй практиці застосовую ігрові технології навчання.

Розвивальні і інтелектуальні ігри навчають школярів не лише користуватися вже набутими знаннями, а й, граючись, пізнати разом з героями їх світ, сприяють їх згуртуванню, виробленню своєї думки та відстоюванню її.

Використання дидактичної гри та ігрових моментів робить урок цікавим, піднімає настрій учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Завдяки цьому, зберігаю інтерес школярів до навчання. Застосовую їх на різних етапах уроку. Велику зацікавленість учнів викликають літературні вікторини:

- «Впізнай героя за його портретом»,

- «Впізнай героя за його реплікою»,

- «Чи уважний ти читач?»

Використовую рольові ігри, які створюють умови для спілкування, вчать вести дискусію, аргументувати власну точку зору, розвивають критичне мислення.

Неможливо проводити сучасний урок без інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Використання ІКТ дозволяє активізувати навчально-виховний процес на уроках через презентації , анімаційні та графічні матеріали, аудіоматеріали, відеоматеріали, тести, інтернет-ресурси.

Впровадження ІКТ дає мені можливість:

- підвищити темп уроку;

- збільшити час для самостійної роботи учнів;

- дозволяє перевірити засвоєння теорії літератури у всіх учнів;

- поглибити ступінь відпрацювання практичних умінь і навичок;

- вести диференційовану роботу з учнями;

- зацікавити предметом;

- розвинути творчий потенціал учнів;

- підвищити якість знань школярів.

Часто на своїх уроках використовую технологію інтегрованого навчання. Вивчення літератури в школі тісно пов'язане з історією. Тому на уроках літератури й при вивченні біографії письменників, і при аналізі художніх творів, і при вивченні оглядових тем не обійтися без історичного матеріалу. Також на уроках зарубіжної літератури використовую міжпредметні зв’язки з географією, біологією, математикою.

Індивідуальний підхід до навчання має на меті розвивати в учнів самостійність. На уроках світової літератури намагаюсь ефективно організувати самостійну роботу учнів, яка є не тільки засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, а й сприяє формуванню навичок самостійного здобування знань. Самостійну роботу розподіляю на індивідуальну і колективну. Залучаю школярів до індивідуальної роботи шляхом надання завдань випереджувального характеру (підготовка цікавих повідомлень про життя і творчість письменника, розповідь про історію написання твору, виразне читання твору або його окремих епізодів).

У своїй роботі я використовую групові форми роботи. На мій погляд групова робота – це одна з найефективніших форм праці, тому що кожному учню надається можливість виявити свій талант і здібності, збагатитися чужими ідеями, не бути стороннім спостерігачем. До того ж це згуртовує школярів, виховує самостійність, колективізм і відповідальність водночас. Працюючи в групах та парах, учні виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання.

Інноваційні технології навчання використовую і в позакласній роботі з предмету. Користуються популярністю у школярів інтелектуальні ігри: «Найрозумніший», «Літературний турнір», «Брейн – ринг».

Вибір типу та форми уроку залежить від багатьох чинників: місця в навчальній програмі, розділу, теми уроку, врахування особливостей того чи іншого класного колективу (успішності, ставлення до предмета, ставлення до різних видів навчальної діяльності, загальної дисципліни). Але завжди намагаюсь організувати кожен урок так, щоб забезпечити не тільки засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, але й їх самостійну пізнавальну діяльність, що сприяє розумовому та загальнокультурному розвитку.

Результативність роботи
Моніторинг навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури, серія контрольних робіт, які систематично проводяться протягом навчального року, опитування учнів, батьків, учителів показали, що рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку. Підвищився рівень особистісного статусу тих школярів, які мали психологічні проблеми щодо самооцінки та самореалізації у шкільному, позашкільному і навіть у домашньому середовищі.

Анкетування учнів засвідчує, що вони із задоволенням працюють на уроках зарубіжної літератури і беруть участь у різноманітних інтерактивних вправах. Школярі стали більше читати, користуватися додатковою літературою. Вважаю, що за інноваційними технологіями навчальна перспектива. Вони сприяють підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, активізація пізнавальної діяльності, роблять навчальний процес продуктивнішим.

Проблеми, труднощі та шляхи їх подолання
У впровадженні інноваційних технологій існує низка типових проблем, з якими стикається велика когорта учнів. Головною проблемою я визначаю те, що учень часто немає власної думки, а якщо й має, то боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "У нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, який має у класі авторитет у цьому предметі" тощо.

Часто школярі не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення. Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс. Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи. Нерідко тут виникають труднощі й у малих групах: лідери намагаються «тягнути» групу, а більш слабкі учні відразу стають пасивними.

проблемою є і те, що учні втратили зацікавленість до художнього читання через надмірне захоплення телекомунікаціями. Як результат, в учнів збіднюється образність, виразність мовлення.

На уроках я намагаюся створювати доброзичливу атмосферу, давати учням можливість висловлювати свою власну думку без оцінки суджень, толерантно ставитися до поглядів інших, даю кожному учневі паво на помилку.

Також активно залучаю учнів до роботи у позаурочний час. Діти приймають участь у різноманітних конкурсах, вікторинах, вечорах.

Тільки впроваджуючи інноваційні технології навчання, як стверджують кваліфіковані педагоги, учні набуватимуть культури дискусії; вироблятимуть у собі вміння приймати спільні рішення; покращать уміння спілкуватися, доповідати; якісно зміниться рівень сприйняття учнями зарубіжної літератури - він набуде особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" стане основним "обдумати", "застосувати".

За умови вмілого впровадження інноваційні технології навчання дозволять залучити до роботи всіх учнів класу, сприятимуть виробленню соціально важливих навичок роботи в колективі, взаємодії з колективом, навичок проведення чи підтримки дискусії, обговорення запропонованих тем.

Отже, організовуючи роботу таким чином, я не тільки досягаю високої пізнавальної активності всіх учнів класу, формую у школярів мислительну діяльність, розвиваю їх творчі здібності, збагачую лексичний запас слів, утверджую активну життєву позицію через вміння довести свою думку, виховую інтелектуально розвинену особистість – громадянина – патріота України, який матиме європейський рівень якості знань.