Повноцінними є тільки ті
знання, які дитина здобула
власною активністю.
Йоганн Песталоцці
Тема: Використання методів інтерактивного навчання на уроках світової літератури.
Мета: Cтворення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.
Завдання: Не просто дати учням базовий рівень знань, а створити комфортні умови навчання, при яких учні відчували би свою успішність, свою інтелектуальну досконалість:
• створення комфортних умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання;
• надання можливості кожному учню розуміти і рефлексувати з
• приводу того, що він знає і думає;
• вироблення життєвих цінностей;
• створення атмосфери співпраці, взаємодії;
• розвиток комунікативних якостей і здібностей.
Актуальність проблеми
Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватися в житті. Одним із кроків підвищення ефективності уроку літератури є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання.
Завдання вчителя літератури вбачаю в тому, щоб навчити своїх вихованців належно розуміти художній твір, аргументовано його аналізувати і формувати своє ставлення до прочитаного. Тому й намагаюся на уроках світової літератури розкрити глибини літератури як мистецтва слова, насамперед навчати учнів мислити, висловлювати власні думки і їх обстоювати. Навчати розуміти світ і жити в ньому за законами добра, справедливості, любові, толерантності.
На мою думку, щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, тобто навчання має бути таким, де вчитель виступає не як проголошувач істин, а в ролі організатора процесу навчання, його лідера.
Сучасний урок вимагає переосмислення пріоритету методів, прийомів та видів навчальної діяльності , розширення їхньої методичної палітри. Адже, треба не просто вивчити, запам’ятати дати, літературні факти, описані події, а проникнути в їхню глибинну суть, збагнути позицію автора, його світоглядні засади. А щоб кожен урок був цікавим для учнів, захоплював їх, на мою думку, без інтерактивних видів та форм роботи не обійтись.
Шукаючи більш активних способів викладання, я звернула увагу на інтерактивне навчання і дійшла висновку, що запровадження їх у навчальний процес робить його ефективним, бо ставить учнів перед необхідністю мислити, самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань.
Вважаю, що саме інтерактивне навчання заслуговує особливої уваги.
Сутність досвіду
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації навчальної діяльності, яка має конкретну, заздалегідь визначену мету – створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані, виважені рішення.
Відтак сутність мого досвіду полягає в тому, що інтерактивне навчання – це засіб для досягнення тієї атмосфери на уроці, яка найкраще сприяє співробітництву, виробленню життєвих цінностей, розвитку комунікативних здібностей учнів.
Провідні ідеї
Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя й громадської активності в громадському суспільстві і демократичній правовій державі. Це вимагає активізації навчальних можливостей учнів замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадські вміння, а також навики і зразки поведінки.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у більшій мірі залежить від умінь і стилю конкретного вчителя.
Я працюю за такими принципами організації інтерактивного уроку:
- на початку уроку об’єдную дітей в групи зі змінними, залежно від характеру завдання, складом учасників. Пропонується кожній групі визначити лідера, який буде керувати її роботою.
- через проблемність завдання збуджувати активність учнів, спонукати їх замислюватися над матеріалом, з яким вони працюють, дивитися на факти під різними, навіть несподіваними кутами зору. Для обговорення обирати проблему, важливу для учнів, для їхнього сучасного життя, сприяти виникненню позитивних емоцій;
- робити опору на учнівський досвід і мінімум базових знань з вивченої теми;
- під час обговорення рекомендувати учням створювати оригінальні власні версії, підштовхувати їх до самостійності. Враховувати й оцінювати індивідуальний внесок кожного учня;
- через емоційне піднесення й почуття розкутості створювати сприятливий фон для засвоєння знань, формувати вміння і навички, розкривати здібності кожного учня.
У своїй роботі використовую таку класифікацію прийомів інтерактивного навчання:
Колективне:
- робота в парах;
- робота в малих групах;
- диференційовано-групова робота:
Колективно – групове навчання:
- мікрофон;
- незакінчені речення;
- навчаючись - вчусь;
- створення реклами за прочитаним твором;
- мозковий штурм.
Вирішення проблемних питань:
- дискусія;
- метод «Прес»;
- «займи позицію».
Прийоми творчої театралізації
- Інсценування;
- «чарівний стілець»;
- Уявна прогулянка.
Техніки опитування:
- анкетування;
- «лови помилку»;
- «так – ні»;
- «викинути зайве»;
- «гронування»;
- «асоціативний кущ».
Шляхи вирішення
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:
а) мотивація;
б) оголошення, представлення теми та очікуваних результатів;
в)надання необхідної інформації;
г) інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
На мою думку, різні прийоми інтерактивного навчання доцільно використовувати на певних етапах уроку. Наприклад:
1. Актуалізація опорних знань.
Найдоцільніше використовувати такі прийоми як «лови помилку», роботу в парах, вікторини, «так – ні». Вони підвищують активність учнів, покращують якість знань школярів з різними здібностями.
2. Перевірка домашнього завдання.
На цьому етапі варто застосовувати групову роботу, роботу в малих групах. Особливо доцільне використання цих форм робіт, коли учні мали випереджувальні завдання, що носили диференційований характер. Також можна пропонувати учням такі прийоми як «мікрофон», «незакінчене речення», анкетування. Визначені прийоми роботи допомагають виховувати взаємоконтроль,співпрацю, товариськість.
3. Мотивація навчальної діяльності.
Прийом «очікуваний результат» дає можливість учням самостійно визначити цілі уроку й свої власні. Це сприяє вихованню самостійності, логічного мислення.
4. Вивчення нового матеріалу.
Найбільш доцільними будуть технології колективного навчання та колективно – групового. Серед них «навчаючись – вчусь», «мозковий штурм», дискусія, метод «Прес», рольова гра. Ці технології підвищують інтерес до навчання, зацікавлюють кожного у справах всіх, розвивають дослідницькі здібності, виховують відповідальність. Саме на цьому етапі можливий ріст кожного учня у відповідності з його навчальними можливостями. Це найпродуктивніший етап уроку.
5. Застосування вивченого
Рівень вивченого учні можуть продемонструвати в прийомах «чарівний стілець», «капелюх», «мікрофон», «гронування». Такі прийоми сприяють виявленню вмінь учнів розглядати одну і ту ж проблему в різних аспектах, створення комфортних умов для розвитку учнів з різними задатками.
6. Підсумки уроку, оцінювання.
Учні вчаться адекватно себе оцінювати, якщо використовують різні види інтерактивних нотаток, зокрема самооцінку та само експертизу. Застосування таких технологій дає реальну картину рівня засвоєного учнем матеріалу, виховує в учнів віру в свої можливості, допомагає розвиткові обдарованої особистості.
7. Домашнє завдання.
В першу чергу завдання мають носити диференційований характер, тому вони повинні ставитися перед певними групами. Крім того, обдаровані діти мають отримати індивідуальні завдання. Важливо дати дітям відчуття власної значущості та успіху.
Важливо з перших хвилин уроку створити атмосферу зацікавленості, що стане запорукою активної та успішної подальшої роботи учнів на уроці.
Перевірка домашнього завдання не повинна бути відтворенням вивченого дома матеріалу. Тому застосовую для контролю такі форми роботи як тести, ігри «Лови помилку», Закінчи речення», «Так – ні» та інші.
Результативність роботи
Моніторинг навчальних досягнень учнів зі світової літератури за три роки, серія контрольних робіт, які систематично проводяться протягом навчального року, опитування учнів, батьків, учителів показали, що рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку. Підвищився рівень особистісного статусу тих школярів, які мали психологічні проблеми щодо самооцінки та самореалізації у шкільному, позашкільному і навіть у домашньому середовищі.
Анкетування учнів засвідчує, що вони із задоволенням працюють на уроках світової літератури і беруть участь у різноманітних інтерактивних вправах. Школярі стали більше читати, користуватися додатковою літературою. Вважаю, що за інтерактивними методами навчальна перспектива. Вони сприяють підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, активізація пізнавальної діяльності, роблять навчальний процес продуктивнішим.
Проблеми, труднощі та шляхи їх подолання
У впровадженні інтерактивних методів існує низка типових проблем, з якими стикається велика когорта учнів. Головною проблемою я визначаю те, що учень часто немає власної думки, а якщо й має, то боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "У нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, який має у класі авторитет у цьому предметі" тощо.
Часто школярі не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення. Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс. Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи. Нерідко тут виникають труднощі й у малих групах: лідери намагаються «тягнути» групу, а більш слабкі учні відразу стають пасивними.
Також проблемою є і те, що учні втратили зацікавленість до художнього читання через надмірне захоплення телекомунікаціями. Як результат, в учнів збіднюється образність, виразність мовлення.
На уроках я намагаюся створювати доброзичливу атмосферу, давати учням можливість висловлювати свою власну думку без оцінки суджень, толерантно ставитися до поглядів інших, даю кожному учневі право на помилку.
Також активно залучаю учнів до роботи у позаурочний час. Діти приймають участь у різноманітних конкурсах, вікторинах, вечорах.
Тільки впроваджуючи інтерактивні методи навчання, як стверджують кваліфіковані педагоги, учні набуватимуть культури дискусії; вироблятимуть у собі вміння приймати спільні рішення; покращать уміння спілкуватися, доповідати; якісно зміниться рівень сприйняття учнями світової літератури - він набуде особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" стане основним "обдумати", "застосувати".
За умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволять залучити до роботи всіх учнів класу, сприятимуть виробленню соціально важливих навичок роботи в колективі, взаємодії з колективом, навичок проведення чи підтримки дискусії, обговорення запропонованих тем.
Отже, організовуючи роботу таким чином, я не тільки досягаю високої пізнавальної активності всіх учнів класу, формую у школярів мислительну діяльність, розвиваю їх творчі здібності, збагачую лексичний запас слів, утверджую активну життєву позицію через вміння довести свою думку, виховую інтелектуально розвинену особистість – громадянина – патріота України, який матиме європейський рівень якості знань.
|