Понеділок, 29.04.2024, 19:32
Вітаю Вас Гість | RSS

Талашко О.А. - вчитель Луцької ЗОШ №13

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 35
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог файлів

Головна » Файли » Виховна робота

Виховна година у 6-у класі "Добро починається з тебе "
[ Викачати з сервера (28.5 Kb) ] 15.10.2013, 12:32
Хід заняття:
1. Вступне слово.
Учитель. Доброго дня, любі діти! Я прошу Вас хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? А чому? Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.
(Діти сидять у колі. Звучить заспокійлива музика. Проводиться тренінг)
Учитель. Діти, сядьте, будь ласка, зручно, прислухайтесь до звуків, що лунають у нашому класі, до стану вашої душі та уявіть, що кожен із нас має у своєму внутрішньому світі струмок чистоти. Цей струмок дає нам духовну силу, вміння приймати правильні рішення. Адже кожна хвилина нашого життя — це вибір. Вибір поведінки, вибір вчинку, вибір життєвого шляху. І ця духовна сила буде необхідна нам сьогодні під час нашої бесіди, вона допоможе збагатити ваші душі новими відчуттями. Тож візьміться за руки, потиском долоні передайте краплинку своєї чистоти товаришам, щоб бути відкритими і відвертими один перед одним.
2. Повідомлення теми і мети. Розгляд проблемної ситуації
Учитель. Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина з молоком матері і протягом усього життя дарує світу. Діти, спробуймо поміркувати разом. На що, на Вашу думку,схожа доброта? (Діти висловлюють свої думки) Так, і мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко. (Вчитель вивішує на дошку сонечко, на якому у вигляді усмішки написане слово «доброта»). Скажіть мені, будь ласка, а яку людину можна назвати доброю? (Учні відповідають).
        Учитель. Поряд із радістю і щастям ужитті йдуть хвороба, сум, скорбота, смерть. Який колір символізує радісні хвилини в житті людини? А сумні? (Білий, чорний). Прослухайте ситуацію, запропонуйте вихід з неї.
3. Інсценізація  «НА КЛАДЦІ»
     На вузенькій кладці через річку розминутися ніяк. З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З протилежного берега на кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде, схиливши голову,— сумний, невеселий. Зійшлися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:
- Я дуже поспішаю, дай мені дорогу, повернись на берег, а потім перейди річку.
- Куди ж ти поспішаєш?— запитав чоловік у білій сорочці.
- У мене вдома велике горе. Син помер.
- Я теж поспішаю, сказав чоловік у білій сорочці.
- Куди ж ти поспішаєш?
- У мене вдома велика радість. Син народився.
     Довго стояли мовчки на кладці обидва чоловіки, дивилися в очі один одному.
(Звучать відповіді дітей про те,  як вчинити чоловікам у цій ситуації. Тільки після цього вчитель зачитує кінцівку.)
     Потім чоловік у білій сорочці тихо і сумно сказав:
- Тобі треба бути вдома швидше.
     Сказавши це, чоловік у білій сорочці повернувся назад і пішов на берег, гуди, куди треба йти чоловікові в чорній сорочці (В. Сухомлинський).

        Учитель. Кожна людина повинна вміти розділити людську радість і біль. Бо як говорить народна мудрість: «Чужого горя не буває». І сьогодні ми з вами доторкнемося до великого таїнства людської душі — милосердя і дізнаємося у чому воно виявляється.
 З-поміж різноманітних проявів добра чи не найпереконливішим є милосердя. Словник української мови витлумачує цю чесноту як співчутливе ставлення до когось. Милосердною людиною називають людину, готову прийти на допомогу іншим, сповнену доброти та чуйності. У цьому значенні слова «милосердний» та «добрий» є синонімами. Отже, милосердя — це діяльне добро, тобто таке, яке виявляється у наших вчинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Приміром, у християнському віровченні обов'язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки: голодного нагодувати; спраглого напоїти; голого, роздягнутого одягнути; подорожнього прийняти й нагодувати; недужого та ув'язненого відвідати; померлого поховати. Вияв духовного милосердя — це добра порада, слова втіхи та розради. Милосердними є й ті, хто ділиться знаннями, досвідом, терпеливо зносить кривду, прощає і не тримає зла.
     Милосердя грунтується на таких якостях, як чуйність, уважність, доброзичливість і несумісне з пихою, байдужістю, брутальністю. Тільки той учинок є милосердним, який засвідчує повагу до людини.
 4. Підбір синонімів до слова милосердя
•    Милосердя;  чуйність;  добродушність; доброчинність; людяність; доброзичливість; співчуття; співпереживання.
5. Розгляд бувальщин про українських письменників
•    - Прочитайте бувальщини про українських письменників та поміркуйте.
•    - Про які вияви милосердя довідалися з розповідей?
•    - Як пов'язані милосердя і безкорисливість?
•    - Побутує думка, що бути милосердним можуть дозволити собі лише дуже заможні люди. Чи погоджуєтеся з цим твердженням?
•    - Чим, по-вашому, вимірюється милосердя?
•    1). Український поет Степан Руданський за фахом був лікарем. Працюючи в Ялті, він лікував бідних безкоштовно. Про це добре знали в місті, тож коли занедужував убогий, ішов до лікаря Руданського. Бувало й так, що бідному чоловікові не було де жити, щоб лікуватися. У таких ситуаціях Руданський відступав свою хату, лікував, годував і не чекав за те ніякої плати.
•    2). Письменник Юрій Федькович, вийшовши у відставку з офіцерської служби, поринув у громадські справи. Він зажив слави народного адвоката. Одного разу до нього звернулися селяни, щоб допоміг відстояти в суді їхнє право на ліси й пасовиська. Докази, наведені Федьковичем, були такі переконливі, що місцеві чиновники погодилися з ними й змінили рішення на користь селян. Свій дім і господарство Юрій Федькович подарував слузі; гроші, здобуті від продажу батьківського дому, роздав бідним.
•    6. Робота в малих групах
           Учитель. Оберіть одну із ситуацій та складіть таке її продовження, щоб персонажі засвідчили милосердне ставлення один до одного.
Ситуація 1. Учителька природознавства Наталя Петрівна перший рік працювала в школі. Шестикласники ставилися до неї непогано, проте не завжди дотримувалися порядку. Одного разу під час уроку в неї через застуду пропав голос. Учні...
Ситуація 2. Марічка чергувала в класі. У кабінеті біології їй потрібно було полити квіти. Коли дівчинка заходила в приміщення з повною лійкою, вона перечепилася за чийсь рюкзак, упала, розхлюпавши воду, розбила коліно. Ще й скинула найбільший вазон — розкішна лілея з поламаним листям навряд чи додала б настрою вчительці. Шестикласники, які розважалися на перерві...
Ситуація З. Сашко, Максим та Андрій поверталися додому після тренування. Хлопці почувалися втомленими, тож зраділи, коли в вагоні метро звільнилося місце. Сашко й Максим, умостившись, витягли з наплічників підручники історії й поринули в читання, а Андрій вирішив погратися на мобільному телефоні. Хлопці й не помітили, коли до вагона зайшла мама з маленьким сином...
Ситуація 4. Сергій та Ігор дуже любили свого собаку — ротвейлера Марса, якого братам подарували батьки. Пес був справжнім героєм. Жоден голуб не почувався безпечно, коли Марса виводили погуляти. Нещодавно у дворі з'явився ще один мешканець — Яринчин пухнастий кіт Тишко. Одного разу під час прогулянки з собакою хлопці помітили кота, який ніжився на сонечку під липою. Вони...
7.Випереджувальне завдання. Пояснення про альтруїзм і егоїзм
           Учитель. Людей, повсякчас готових до милосердних учинків, турботливих, уважних, чуйних і безкорисливих називають альтруїстами. (Пояснення учнів альтруїзму і егоїзму)
        Учень: Слово «альтруїзм» походить від латинського «інша людина», «ближній». Альтруїзм — це безкорисливе піклування про благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів. Стислим утіленням альтруїзму є настанова «Жити для інших». Хоч сам термін відносно молодий (у філософії він був запроваджений у XIX ст.), його значення споріднене з настановами любові до ближнього н християнстві, обов'язком милосердя в ісламі, вченням про співчуття в буддизмі тощо.   Приклади альтруїзму завжди вражають. Альтруїстів часто вважали святими.  Пригадуєте подробиці земного життя покровителя й оборонця дітей Святого Миколая? Його безкорисливі вчинки, безперечно, є виявом альтруїзму. Серед шанованих альтруїстів варто згадати й Святого Валентина, який, за Легендою, всупереч імператорському наказові вінчав закоханих, даруючи їм щастя бути разом.
         Учень: Протилежністю альтруїзму є егоїзм. Егоїстом називають людину, яка нехтує інтересами інших заради власних. Проявом егоїзму, приміром, є паління на дитячому майданчику або в кав'ярні, де поряд з курцем перебувають інші люди, які не палять. Егоїстичною є поведінка тих, хто в людних місцях вживає брутальні слова, голосно слухає музику тощо. А чого варті прогулянки з улюбленим песиком у скверах великого міста! Та щоб егоїстичних учинків в нашому житті поменшало, варто передусім озиратися на себе.

8. Тест «Який ти товариш?»
         Учитель. Ставитися до  інших відкрито, по-товариськи, дружньо, з прихильністю може лише добра людина. Давайте дізнаємось на скільки товариськими є кожен з вас. Проведемо такий тест. При відповіді «так» зараховується один бал.

Тест
Чи звертаєш увагу, який настрій у однокласників, коли заходиш до класу?
1.    Чи приємно тобі називати однокласників по імені?
2.    Під час сварки ти намагаєшся образити однокласника?
3.    Якщо кого-небудь із дітей звинуватив без причини вчитель, ти будеш його захищати?
4.    Якщо однокласник попросив у чомусь допомогти йому, ти погодишся?
Ключ до тесту:
4-5 балів - ти хороший товариш.
3 бали - ще трішки придивись до себе, в тебе все вийде.
1-2 бали - все залежить тільки від тебе, хочеш бути краще-зміни себе сам.
- Сьогодні в Україні проживає 2 мільйони одиноких людей, 15 тисяч у будинках престарілих, у злиднях живе 1 мільйон 150 тисяч, багато на вулиці безпритульних, немічних. Усі вони потребують нашої уваги, теплого слова, допомоги, підтримки. Будьмо ж милосердними до тих, хто плаче і страждає, хто потребує нашої уваги.
9. Слухання і обговорення християнської легенди «Не розгледіла».
•    НЕ РОЗГЛЕДІЛА
      Богородиця саме збиралася випрати сорочечку Ісуса, коли побачила  на лузі дівчинку, що пасла корову. Покликала її та попросила потримати дитятко. Дівчинка, яку звали Катерина, охоче погодилася. Вона зауважила, що ніколи не бачила такої гарної дитини, і крадькома зрізала золотий кучерик.
- Де  ти взяла кучерик?— запитала Богородиця.
- У нього такі чудові кучері, що я захотіла один узяти собі. Якщо хочеш — поверну,— паленіючи від сорому, відповіла дівчинка.
- Залиш собі.
    Наступного дня Катерина знову пасла корову на луці й сподівалася, що ще раз з'явиться прекрасна пані з дитиною на руках. Але замість неї з'явився ангел і спитав:
- Чи не бачила ти поблизу Господа і Богородицю?
- Учора бачила одну пані з дитятком. Пані прала, а дитина спала. Поглянь, навіть залишила мені його кучерик.
     Ангел узяв кучер і упізнав за ним Господа. Катерині перехопило подих: «Тримала на руках самого Господа, а не впізнала Його».
     Якось Катерина набирала воду з криниці. Раптом побачила подорожнього, одягненого у червоний плащ, який спирався на заквітчану палицю.
- Даси мені напитися, Катерино?
- Пий,— мовила дівчина і подала йому відро.
     Чужоземець, угамувавши спрагу, попрощався. Збентежена Катерина попросила собі одну квітку,— з тих, що прикрашали його палицю.
     Паломник дав ту квітку і швидким кроком рушив далі. Хвилиною пізніше з'явився ангел і, побачивши Катерину, запитав:
- Чи ти бачила Господа, як проходив тут?
- Я бачила спраглого чужоземця і дала йому напитися. Поглянь, він навіть залишив мені квітку зі своєї палиці. Ангел упізнав за квіткою Господа.
Катерина закам'яніла. «Дала Господу напитися,— сказала собі,— і не впізнала Його?».
     Одного разу Катерина пекла хліб. Коли це до неї зайшов незнайомець. Він був такий змарнілий, наче його огорнули всі злидні світу. Зрозуміла Катерина, що незнайомець голодний. Витягла хліб із печі, взяла одну паляницю і дала в руки біднякові. Страшенно зраділий, він одразу почав їсти.
     Потім зібрав крихти і вклав їх в долоню Катерини зі словами:
- Можу тобі дати лише крихти твого милосердя, їх вистачить для птахів.
     Коли бідняк пішов, одразу з'явився ангел, який запитав у Катерини.
- Чи ти не бачила Господа, що тут проходив?
- Бачила убогого, злиденнішого за всіх злидарів світу — був голодний. Дала йому хліба, а він залишив мені оці крихти.
- Це був Господь!
     Ось чому якщо якась дитина, чужоземець, убогий просять про щось, їх ніколи не відсилають з порожніми руками. У кожному з них люди бачать Господа.
 
          Учитель. Чого навчає ця легенда?
- Який висновок ви зробили для себе?

10. «Дерево добрих справ»
          Учитель. Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе протягом життя.
Відсьогодні у нашому класі буде поряд з Вами жити «дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати важливі справи, які ми запишемо на листочках. Весною і влітку дерево буде зеленим, восени – жовтим, а взимку – білосніжним. Надворі початок весни, і наше дерево доброти сьогодні вперше одягнеться у зелене вбрання. Я пропоную кожному взяти один листочок і записати ту добру справу, яку Ви плануєте зробити навесні. Коли ж ці справи будуть виконані, листочки замінимо на нові. Беріться до роботи.
(Учні пишуть свої задуми на фоні пісні «Даруй добро»)

(Деякі учні на прохання вчителя зачитують свої записи)

 Ну що ж, нехай тоді оживе наше «дерево надії, ласки і добра».
(Усі прикрашають деревце і стають півколом і декламують вірші)
1 учень
 Коли ти будеш добрим,
 Про тебе люди скажуть.
 Ніколи не забудуть про ввічливість твою.
 У школі і удома усім давно відомо
 Що добрих не народжують, а добрими стають.

2 учень
Не лінуйтесь робити добро
Лише зла не бажайте нікому
Бо воно, як велика гора
Стане вам на шляхові земному.
3 учень
 І старайтесь робити добро
День і ніч, і у кожну хвилину,
Щоб серденько, як сонце цвіло,
Це хорошою робить людину!

11. Заключне слово вчителя.(Виходить учитель із запаленою свічкою, на фоні музики робить загальний висновок)

Учитель
Що найціннішого є у житті,
І найдорожчого за все на світі,
То – доброта, запам’ятайте діти,
І хай вона крокує по землі.

Цінніша перлів, золота і слави,
Вона єдина зігріває нас,
Така одвічна, мудра , нелукава,
Пригорне кожне серце повсякчас.

А ми сьогодні, поєднавши руки,
Запалюємо свічку доброти,
Нехай її вогонь освічує дорогу
Й допомагає впевнено іти.

Любіть життя, несіть в долонях світло,
І відкривайте душі для добра,
І буде янгол щиро Ваш радіти,
І доторкнеться вашого плеча.

Пісня «Людина починається з добра» (передача свічки)

Учитель. Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наша виховна година. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети. Ну і, звичайно, я щиро дякую шановним гостям, які були сьогодні з нами.
                  Нехай любов земна і доброта сердечна
                           Завжди крокують поруч з Вами у житті.

Категорія: Виховна робота | Додав: sasha-str
Переглядів: 3725 | Завантажень: 259 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
сайт школи №13